1. (у ботаніці) Витягнута, зазвичай веретеноподібна клітина судинної тканини рослин (ксилеми), що має товсті одревеснілі стінки з порами, призначена для проведення води та мінеральних речовин і надання механічної міцності; типовий елемент ксилеми голонасінних, папоротей та хвощів, у покритонасінних зустрічається поряд із судинами.
трахеїда
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |