Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТОВП И ГА , и, ч. і ж., діал. Про товсту , незграбну людину . А вже товпига і та (Сл. Гр.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. товпига, р. товпиги, д. товпизі, з. товпигу, о. товпигою, м. товпизі, к. товпиго
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘товпига’ означає товсту, незграбну людину. Воно походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом ‘товпа’ (натовп). Існує також варіант ‘товпіга’ з тим самим значенням. У російській мові є схожі слова ‘толпыга’ (той, хто товпиться, лізе в натовп; бовдур) та ‘толпега’ (нетямуща, незграбна людина), а в білоруській — ‘тойпека’ (неповоротка жінка). Російські слова зазвичай вважають похідними від ‘толпа’ (натовп), хоча можливе і вторинне зближення. Українське слово, ймовірно, пов’язане з ‘товба’ (те саме значення).