товмачити БукваТ 1. Перекладати усно з однієї мови на іншу під час розмови, зустрічі, переговорів; бути товмачем. 2. Роз’яснювати, тлумачити зміст, суть чогось; пояснювати щось важкозрозуміле. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←позачаровуватисятовмачення→