товча
[toʋt͡ʃɑ] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Львівській та Рівненській областях.
-
Заст. або діал. Велика натовплена купа людей або тварин; товкотня, давка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. товча, р. товчої, д. товчій, з. товчу, о. товчою, м. товчій