побіденник

[pobidɛnnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (заст.) Той, хто здобув перемогу у битві, війні; переможець.

  2. (перен., рідк.) Той, хто перемагає у суперечці, змаганні або долає труднощі; переможець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побіденник, р. побіденника, д. побіденникові, з. побіденник, о. побіденником, м. побіденникові, к. побіденнику

Більше записів