побіденник

1. (заст.) Той, хто здобув перемогу у битві, війні; переможець.

2. (перен., рідк.) Той, хто перемагає у суперечці, змаганні або долає труднощі; переможець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |