товаряка БукваТ 1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва. 2. (діал., заст.) Товариш, побратим, супутник; той, хто товаришує з кимось, супроводжує когось. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←позачісуватитоварчий→