товаришу

[toʋɑrɪʃu] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Форма кличного відмінка однини іменника “товариш”, що використовується як звертання до людини, з якою пов’язують спільність поглядів, інтересів або діяльності.

  2. Уживається як пряме звертання до чоловіка, часто з відтінком дружнього, неформального або солідарного ставлення.

  3. Історично — офіційне звертання в комуністичній партійній та державній практиці, а також у військовому середовищі (наприклад, “товаришу командире”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. товариш, р. товариша, д. товаришеві, з. товариша, о. товаришем, м. товаришеві, к. товаришу

Більше записів