товаришу

1. Форма кличного відмінка однини іменника “товариш”, що використовується як звертання до людини, з якою пов’язують спільність поглядів, інтересів або діяльності.

2. Уживається як пряме звертання до чоловіка, часто з відтінком дружнього, неформального або солідарного ставлення.

3. Історично — офіційне звертання в комуністичній партійній та державній практиці, а також у військовому середовищі (наприклад, “товаришу командире”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |