торжествуюче

[torʒɛstʋujut͡ʃɛ] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. (вживається як присудок) Те саме, що торжествує — перемагає, досягає мети, виявляє радість з приводу успіху або перемоги.

  2. (вживається як означення) Яке виражає радість з приводу перемоги, успіху; тріумфальне.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. торжествуюче, р. торжествуючого, д. торжествуючому, з. торжествуюче, о. торжествуючим, м. торжествуючім

Більше записів