1. (вживається як присудок) Те саме, що торжествує — перемагає, досягає мети, виявляє радість з приводу успіху або перемоги.
2. (вживається як означення) Яке виражає радість з приводу перемоги, успіху; тріумфальне.
Словник Української Мови
Буква
1. (вживається як присудок) Те саме, що торжествує — перемагає, досягає мети, виявляє радість з приводу успіху або перемоги.
2. (вживається як означення) Яке виражає радість з приводу перемоги, успіху; тріумфальне.