Властивість за значенням прикметника “торохтливий“; здатність видавати торохтіння, глухий, дрібний гуркіт або стукіт.
Переносно: властивість багато й швидко говорити, балакати, теревенити; балакучість.
торохтливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |