незаявник

1. Особа, яка не подала заяву на участь у конкурсі, тендері, програмі або іншому офіційному відборі, хоча мала на це право або така можливість існувала.

2. У контексті реєстрації або обліку: фізична або юридична особа, яка не пройшла встановлену процедуру заявки чи декларування, щоб отримати певний статус, послугу або бути включеною до офіційного списку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |