Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТОРОХТ І ЙКА , и, ж., зневажл. Жін. до торохт і й . – Дражне [ дражнить ] мене в вічі торохтійкою й запирається од мене (Н.- Лев ., IV, 1956, 299); Не ввійшла , а як вітер влетіла Химка Цвіркуниха, худа , незграбна молодиця років тридцяти п’яти , відома на весь колгосп торохтійка ( Добр ., Тече річка .., 1961, 29).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торохтійка, р. торохтійки, д. торохтійці, з. торохтійку, о. торохтійкою, м. торохтійці, к. торохтійко