Древослів

Словник Української Мови

торавий

[torɑʋɪj] Дієслово

Буква:Т

Значення

  1. (діал.) Те саме, що травистий — покритий густою, високою травою; багатий на трави.

  2. (у спец. літ.) Стосовний до тори, пов’язаний із нею (у значенні: гірська порода).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я торавию, ти торавиєш, він торавиє, ми торавиємо, ви торавиєте, вони торавиють

Більше записів