торавий БукваТ 1. (діал.) Те саме, що травистий — покритий густою, високою травою; багатий на трави. 2. (у спец. літ.) Стосовний до тори, пов’язаний із нею (у значенні: гірська порода). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←недоданийнедодаватися→