топильниця

[topɪlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (історичне) Місце, де топили (знищували) щось, зокрема льон або коноплю для вилучення волокна; спеціальна яма, водойма або резервуар для вимочування (мочки) рослинної сировини.

  2. (переносне, рідковживане) Місце масового знищення, загибелі людей або тварин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. топильниця, р. топильниці, д. топильниці, з. топильницю, о. топильницею, м. топильниці, к. топильнице

Більше записів