1. Який зазнав поразки, був переможений у боротьбі, сутичці, війні тощо.
2. Який був повалений, позбавлений влади, впливу або високого становища.
3. (У переносному значенні) Який був подоланий, здоланний (про почуття, ваду тощо).
повержений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Каїнів багато, а Авель вже давно повержений. Проте на той час і самі запорожці вже були не ті чисті й безкорисливі лицарі, як то було раніше.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |