топильник

[topɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (діал.) Місце, де топили (розтоплювали) щось, зокрема де витоплювали жир із тваринних туш; топило.

  2. (діал.) Великий посуд (казан, чан) для топлення сала, жиру, воску тощо.

  3. (діал.) Пристрій або певна частина печі, призначені для розтоплювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. топильник, р. топильника, д. топильникові, з. топильника, о. топильником, м. топильникові, к. топильнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів