топорець

[toporɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “топір”: невеликий топірець, легкий топір.

  2. Розмовна назва старовинної зброї — бойової сокири або чекана.

  3. Технічний термін: короткий металевий стрижень з лопаткою на кінці, що використовується в гірничій справі для вибивання клинів або очищення шпуру.

  4. Рідкісна назва рослини з родини ароїдних — арум (Arum), зокрема аронника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. топорець, р. топорця, д. топорцеві, з. топорець, о. топорцем, м. топорцеві, к. топорцю

Більше записів