топографія

1. Наука, що вивчає методи зображення на планах і картах фізичних, географічних і спеціальних об’єктів місцевості з їхніми характеристиками та взаємним розташуванням.

2. Сукупність характерних рис земної поверхні певної місцевості, її рельєф.

3. У медицині та біології — точне визначення розташування органів, тканин або структур тіла відносно один одного та їх проєкція на зовнішні покриви.

4. У математиці — розділ геометрії, що вивчає властивості фігур, які не змінюються при будь-яких неперервних деформаціях без розривів і склеювань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |