топіка

Значення

1. У риториці та літературознавстві — сукупність традиційних, загальновідомих тем, образів, мотивів або загальних місць (loci communes), характерних для певної епохи, літературного напряму чи жанру; тематичний фонд.

2. У філософії (особливо в аристотелівській традиції) — вчення про «топи» (topoi), тобто узагальнені схеми міркувань або типові підходи до аргументації, що слугують для знаходження доказів у дискусії.

3. У сучасному вжитку (частіше в множині: «топіки») — актуальні, ходови́ теми для обговорення в суспільстві, медіа чи певному середовищі; круг проблем, що активно обговорюються.

Правопис та відмінювання