Словник Української Мови
Буква
1. Обертати щось навколо осі або в різних напрямках, надаючи обертального руху.
2. Проводити певний час, обертаючи щось або крутячись самому; вертіти дещо деякий час.
3. Перен., розм. Нерішуче міркувати, вагатися щодо чогось; обдумувати з різних боків.
Приклад 1:
Але характер свій вона спробувала показати й на ньому, тобто повертіти ним, як іншими. Після одного з вечорів татко проводжав її глухими кам’янобрудними вулицями, де сади, ламання ребер і взагалі всякі хуліганські витівки із свинчатками й ножами.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”