тонучий

[tonut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який тоне, занурюється у рідину, не здатний триматися на поверхні.

  2. Який має властивість поглинати рідину, ставати важчим і занурюватися.

  3. (перен.) Який гине, загинає, опиняється у скрутному становищі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тонучий, р. тонучого, д. тонучому, з. тонучого, о. тонучим, м. тонучім

Більше записів