1. Рідкісний термін у фізиці та акустиці для позначення методу чи техніки реєстрації та аналізу тонів, їх висоти та інтенсивності.
2. Власна назва (Тонографія) медичного діагностичного методу в офтальмології, що полягає у безперервній реєстрації внутрішньоочного тиску протягом певного часу за допомогою спеціального приладу — тонографа; застосовується для вивчення гідродинаміки ока та діагностики глаукоми.