тонкоголосий
[tonkoɦolosɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має тонкий, високий голос; дзвінкий, але негучний.
-
Який складається з тонких, високих звуків (про спів, музику тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тонкоголосий, р. тонкоголосого, д. тонкоголосому, з. тонкоголосого, о. тонкоголосим, м. тонкоголосім