1. Який має тонкий, високий голос; дзвінкий, але негучний.
2. Який складається з тонких, високих звуків (про спів, музику тощо).
тонкоголосий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має тонкий, високий голос; дзвінкий, але негучний.
2. Який складається з тонких, високих звуків (про спів, музику тощо).
Відсутні