тонісінький

Дуже тонкий, надзвичайно тонкий; найтонший (у значенні маловтовстий, негрубий).

Дуже тонкий, надзвичайно тонкий; найтонший (у значенні стрункий, витончений).

Дуже тонкий, надзвичайно тонкий; найтонший (у значенні тихий, ледь чутний — про звук, голос).

Дуже тонкий, надзвичайно тонкий; найтонший (у значенні проникливий, спостережливий — про розум, слух, увагу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |