1. (муз.) Такий, що належить до тонікалізації або стосується її; у якому виражено тональний центр, приведено до тоніки.
2. (мов.) Про звук (голосний): що набув певного тонального характеру, якісної забарвленості під впливом тону в тонованих мовах.
Словник Української Мови
Буква
1. (муз.) Такий, що належить до тонікалізації або стосується її; у якому виражено тональний центр, приведено до тоніки.
2. (мов.) Про звук (голосний): що набув певного тонального характеру, якісної забарвленості під впливом тону в тонованих мовах.