Значення
-
(муз.) Такий, що належить до тонікалізації або стосується її; у якому виражено тональний центр, приведено до тоніки.
-
(мов.) Про звук (голосний): що набув певного тонального характеру, якісної забарвленості під впливом тону в тонованих мовах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тонікалізований, р. тонікалізованого, д. тонікалізованому, з. тонікалізованого, о. тонікалізованим, м. тонікалізованім, к. тонікалізований