Древослів

Словник Української Мови

недомока

[nɛdomokɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НЕДОМО́КА, и, жін., заст., діал. 1. Стан, коли чогось не вистачає; нестача, брак, недостача. Від великого недомоку в хазяйстві він мусив позичати гроші.

  2. Те саме, що недомагання; легке нездужання, хворобливий стан. Через недомоку вона не вийшла на роботу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. недомока, р. недомоки, д. недомоці, з. недомоку, о. недомокою, м. недомоці, к. недомоко

Більше записів