токотіння

[tokotinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Діал. та поет. Дія за значенням токотіти; звуки, що утворюються внаслідок цієї дії — швидке, голосне та безладне говоріння, тріскотня, балаканина.

  2. Діал. Швидке, ритмічне стукання, цокання (наприклад, кінських копит об тверду поверхню).

  3. Діал. Голосне, безперервне клекотання, гомін (наприклад, птахів, зграї горобців).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. токотіння, р. токотіння, д. токотінню, з. токотіння, о. токотінням, м. токотінні, к. токотіння

Більше записів