НЕВРЕГУЛЬО́ВАНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за знач. неврегульо́ваний; відсутність належного впорядкування, унормування або узгодження чого-небудь. Неврегульованість правового статусу особи призводить до численних колізій у законодавстві.
Словник Української Мови
Буква
НЕВРЕГУЛЬО́ВАНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за знач. неврегульо́ваний; відсутність належного впорядкування, унормування або узгодження чого-небудь. Неврегульованість правового статусу особи призводить до численних колізій у законодавстві.