1. Властивість бути того часу, належність до певної історичної епохи або періоду; сукупність характерних ознак, явищ, духу конкретного часу.
2. (У філософії, перев. у феноменології) Сутнісна характеристика часу як потоку теперішніх моментів, що безперервно стають минулими; теперішність, що сприймається у її миттєвому перебігу та зв’язку з минулим.