точково-скінченний
[tot͡ʃkoʋo-skint͡ʃɛnnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії множин та топології) — такий, що кожна точка простору (або кожен елемент множини) належить лише скінченній кількості елементів даної системи або сім’ї підмножин.
-
(у функціональному аналізі) — такий, що збігається до нуля в кожній точці області визначення (про послідовність функцій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. точково-скінченний, р. точково-скінченного, д. точково-скінченному, з. точково-скінченного, о. точково-скінченним, м. точково-скінченнім