точково-скінченний

1. (у математиці, зокрема в теорії множин та топології) — такий, що кожна точка простору (або кожен елемент множини) належить лише скінченній кількості елементів даної системи або сім’ї підмножин.

2. (у функціональному аналізі) — такий, що збігається до нуля в кожній точці області визначення (про послідовність функцій).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |