точково-розривний

[tot͡ʃkoʋo-rozrɪʋnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. (у математиці, зокрема в теорії функцій) Такий, що має точки розриву; властивий функції, яка є неперервною в усіх точках своєї області визначення, за винятком окремих точок (точок розриву), де її неперервність порушується.

  2. (у геології) Такий, що стосується точкових розривів (наприклад, тріщин) у гірських породах або має таку будову.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. точково-розривний, р. точково-розривного, д. точково-розривному, з. точково-розривного, о. точково-розривним, м. точково-розривнім

Більше записів