Значення
-
Фон, задній план, поверхня або простір, на якому щось зображено, розташовано або відбувається.
-
Сукупність умов, обставин, явищ, що становлять середовище, в якому відбувається певна подія, діяльність чи існує явище.
-
У мистецтві (живопис, фотографія тощо) — частина зображення, що знаходиться позаду головних фігур або предметів.
-
Застаріле значення: ґрунт, основа, підкладка чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тло, р. тла, д. тлу, з. тло, о. тлом, м. тлі, к. тло
Походження слова (Етимологія)
Слово «тло» в українській мові має значення «болото» (мокра, грузька місцевість). Воно споріднене з литовськими словами týras («болото; чистий») та týré («каша»). Ці відповідники вказують на давнє індоєвропейське коріння, пов’язане з уявленнями про вологу, грузьку землю або рідку масу. Також слово «тло» пов’язане з дієсловом «тліти» (горіти без полум’я, жевріти), що відображає семантичний перехід від значення «основа, дно» до «те, що лежить внизу».