Значення
-
(у філософії, особливо в схоластиці) Буття, існування як така реальність, що протиставляється сутності (essentia); факт існування чогось.
-
(рідко, застаріло) Істота, жива істота, створіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твань, р. твані, д. твані, з. твань, о. тванню, м. твані, к. тване
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘твань’ позначає болото, драговину або багно. Воно походить з литовської мови, де ‘tvãnas’ означає ‘потоп’ і пов’язане з дієсловом ‘tvinti’ (розливатися, виходити з берегів) та ‘tukti’ (жиріти, гладшати). Ці слова зводяться до індоєвропейського кореня *toua-, *t- зі значенням ‘стікати’. Також споріднене з праслов’янським ‘tyti’ (жиріти).