Значення
-
(у давньогрецькій міфології) один з трьох п’ятидесятиголових стоголових велетнів-зміїв, породжених Геєю та Ураном, уособлення вулканічних сил землі; брат Котта та Бріарея.
-
(переносно, книжн.) могутня, руйнівна природна сила або жорстока, деспотична влада.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тіїран, р. тіїран, д. тіїран, з. тіїран, о. тіїран, м. тіїран, к. тіїран