1. Належний тітці, властивий їй, що стосується тітки.
2. Уживається як складова частина власних назв, що позначають належність або присвяченість конкретній тітці (напр., тіточчина хата).
Словник Української Мови
Буква
1. Належний тітці, властивий їй, що стосується тітки.
2. Уживається як складова частина власних назв, що позначають належність або присвяченість конкретній тітці (напр., тіточчина хата).
Відсутні