тіоацетальний

[tioɑt͡sɛtɑlʲnɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (хімія) Який стосується тіоацеталю — похідної сполуки, утвореної в результаті взаємодії альдегіду або кетону з тіолом (меркаптаном), де атом кисню карбонільної групи замінено на атом сірки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тіоацетальний, р. тіоацетального, д. тіоацетальному, з. тіоацетального, о. тіоацетальним, м. тіоацетальнім, к. тіоацетальний

Більше записів