тін

1. У давньогрецькій міфології — божество, персоніфікація честі, слави та громадської поваги, одна з дочок Зевса.

2. У переносному значенні — честь, добра слава, громадське визнання, репутація (зазвичай у високому стилі або книжній мові).

Приклади вживання слова

тін

Відсутні