Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “тім’я”: верхня частина голови, верхівка черепа між лобовою, потиличною та скроневими кістками.
-
У переносному значенні: верхівка, вершина чогось (наприклад, гори, пагорба).
-
У ботаніці: верхівка стебла або пагона, конус наростання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тім'ячко, р. тім'ячка, д. тім'ячку, з. тім'ячко, о. тім'ячком, м. тім'ячку, к. тім'ячко