тільки-тільки

1. Прислівник, що вказує на безпосередню близькість у часі щойно відбутої, завершеної дії або стану; щойно, ледь, саме.

2. Прислівник, що виражає обмеженість, недостатність чогось; ледве, ледь-ледь, трохи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |