1. (розм.) Зайняти, заставити собою всі або багато місць; розташуватися в великій кількості, переважно безладно або тісно.
2. (перен., рідк.) Виникнути, з’явитися у великій кількості (переважно про перешкоди, труднощі).
позаставлятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |