1. Швидко пересуватися, рухатися, намагаючись віддалитися від когось або чогось, хто переслідує, загрожує небезпекою, або щоб уникнути чогось небажаного; утікати.
2. Покідати місце перебування, залишати щось, часто таємно або втечею, щоб звільнитися з-під варти, ув’язнення або небажаних обставин.
3. Розмовляти, витікати (про рідини, газ, світло тощо); виходити назовні через отвір або тріщину.
4. Минути, пройти, зникнути (про час, почуття, спогади тощо).
5. У мовленнєвій практиці — уникати чогось, ухилятися від чогось (наприклад, від відповіді, розмови, обов’язків).