тезаврований
[tɛzɑʋroʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Про золото, срібло або інші дорогоцінні метали: такий, що має встановлену державним стандартом пробу, затверджену якість.
-
Про вироби з дорогоцінних металів: такий, що має офіційне клеймо (пробірне клеймо), яке підтверджує його пробу та відповідність державним стандартам.
-
У переносному значенні: перевірений, випробуваний, найвищої якості, бездоганний (про людину, її вчинки, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тезаврований, р. тезаврованого, д. тезаврованому, з. тезаврованого, о. тезаврованим, м. тезаврованім