повногубий

[poʋnoɦubɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який має повні, об’ємні губи (про людину).

  2. У фонетиці: такий, що утворюється з округленням губ (про звуки, голосні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повногубий, р. повногубого, д. повногубому, з. повногубого, о. повногубим, м. повногубім

Більше записів