1. Словник мови певного автора або пам’ятки письменства, що містить усі вживані в ній слова з повним описом їх значень та способів уживання.
2. Систематизований словник, у якому лексичні одиниці (слова, словосполучення) згруповані за тематичними або понятійними категоріями (синонімічними рядами, гіперонімами тощо), а не в алфавітному порядку, і який відображає зв’язки між поняттями.
3. У інформатиці та лінгвістиці: спеціально організована база даних, структурована сукупність понять і термінів певної галузі знань, між якими встановлені логічні (родові, асоціативні, синонімічні тощо) зв’язки, що використовується для індексації, пошуку та аналізу інформації.