тевтони

1. Назва давньогерманського племені, що мешкало на узбережжі Північного моря між річками Ельба та Вісла; уживається також як синонім загальної назви давніх германців.

2. Члени середньовічного німецького духовно-лицарського ордену (офіційна назва — Орден німецьких лицарів Святого Марії в Єрусалимі), заснованого в Палестині наприкінці XII століття для хрестових походів та християнізації, зокрема, прибалтійських народів.

3. У розмовній мові — історична назва німців або німецьких лицарів-хрестоносців у східній Європі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |