1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, що вживається як власна назва особи.
2. (у переносному значенні, розм.) Про жінку або дівчину, яка веде себе наївно, простодушно, недосвідчено (часто з відтінком зневаги або іронії).
Словник Української Мови
Буква
1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, що вживається як власна назва особи.
2. (у переносному значенні, розм.) Про жінку або дівчину, яка веде себе наївно, простодушно, недосвідчено (часто з відтінком зневаги або іронії).
Відсутні