тетратоніка

[tɛtrɑtonikɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Музичний лад або система, що складається з чотирьох звуків у межах кварти або квінти, характерна для давньої та народної музики, особливо для давньогрецької музичної теорії.

  2. У сучасній музикознавчій термінології — чотириступенева звукорядна структура, основа для формування більш складних ладів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тетратоніка, р. тетратоніки, д. тетратоніці, з. тетратоніку, о. тетратонікою, м. тетратоніці, к. тетратоніко

Більше записів