тетратоніка

1. Музичний лад або система, що складається з чотирьох звуків у межах кварти або квінти, характерна для давньої та народної музики, особливо для давньогрецької музичної теорії.

2. У сучасній музикознавчій термінології — чотириступенева звукорядна структура, основа для формування більш складних ладів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |