Значення
-
У Стародавньому Римі — правитель однієї з чотирьох частин (тетрархій) певної області або провінції, особливо в римських васальних державах на Сході (наприклад, у Галатії, Юдеї).
-
У Стародавній Греції та елліністичних державах — титул володаря однієї з чотирьох частин розділеної держави, а також сам цей володар.
-
У широкому значенні — правитель четвертої частини якої-небудь території або один із чотирьох співправителів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тетрарх, р. тетрарха, д. тетрархові, з. тетрарха, о. тетрархом, м. тетрархові, к. тетрарху