1. (хім.) Прикметник, що стосується тетрахлороетану (C₂H₂Cl₄), хімічної сполуки, яка є похідним етану з чотирма атомами хлору; властивий тетрахлороетану, пов’язаний з ним або отриманий з нього.
тетрахлороетановий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |