теситурний

1. (муз.) Пов’язаний з теситурою, тобто діапазоном висот звуків, який найкраще відповідає можливостям певного голосу або музичного інструменту, або який використовується у конкретному творі.

2. (перен.) Характерний для певного стилю, кола понять, емоційного діапазону; такий, що належить до певної сфери висловлювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |