посвіта

[posʋitɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у давньоруській та українській традиції) колективна назва для світських та духовних осіб, які становили найближче оточення, раду та опору князя; княжа дружина, старшина, бояри, а також духовенство.

  2. (переносно, книжне) коло освічених, впливових або творчих людей, які формують інтелектуальне, культурне або суспільне середовище певної епохи чи громади; еліта, інтелігенція.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посвіта, р. посвіти, д. посвіті, з. посвіту, о. посвітою, м. посвіті, к. посвіто

Більше записів